РАНКОВІ ЗУСТРІЧІ: РОЗВИТОК ВЗАЄМОПОВАГИ ТА ТОЛЕРАНТНОСТІ

Семінар-тренінг для вчителів

 

Мета: практичне ознайомлення вчителів початко¬вих класів з методами та способами реалізації проекту «Ранкові зустрічі: розвиток взаємоповаги та толерант¬ності»; залучення до проекту вчителів початкових кла¬сів; розширення кола професійного спілкування вчи¬телів, які беруть участь у реалізації даного проекту.

Хід заняття

Зустріч гостей.

Реєстрація. Учителі отримують бейджики та об'єдну¬ються в чотири групи за кольорами.

Знайомство.

Завдання 1: написати на аркуші-візитці своє ім'я.

Завдання 2: намалювати вид транспорту, на якому учасники приїхали на семінар (за групами).

Повідомлення про вид транспорту (кожен учасник називає своє ім'я).

З'ясування очікувань.

— У кожного з нас є свої мрії. І сьогодні ми їх за¬пишемо і розмістимо на цій повітряній кулі. Дайте, будь ласка, відповідь на запитання: «Чого я очікую від сьогоднішнього семінару-тренінгу?»

Визначення десяти якостей, які мають бути у ви¬пускника школи.

Запитання: «Яким би ви хотіли бачити випускни¬ка школи?»

ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК

Актуальність, роль ранкових зустрічей.

— Ознайомлення з проектом ми почнемо з пові¬домлення про ранкові зустрічі. Піклування один про одного, відчуття безпеки, якої вистачає для того, аби ділитися важливими ідеями та досвідом, готовність допомагати друзям — це саме ті якості, що віддзер¬калюють зміст ранкової зустрічі.

Ранкова зустріч — це запланований, структурований збір. Учителі присвячують 20—25 хвилин кожного дня вранці для того, щоб створити позитивну атмо¬сферу на весь період перебування дітей у школі. Кожна дитина вдумливо вітається з друзями, сидя¬чи в каті, потім упродовж короткого часу ділиться власним досвідом зі своїми товаришами, які слуха¬ють, ставлять запитання і роблять зауваження. Піс¬ля цього вся група бере участь у короткій енергійній вправі для того, щоб підсилити академічну навич¬ку, виховати почуття єдності.

Ранкова зустріч містить чотири компоненти: ві¬тання, обмін інформацією, групове заняття, щоден¬ні новини. Такі заняття дають змогу опанувати різноманітні соціальні та навчальні навички, об'єднують дитячий колектив. Під час цих занять учні вчаться:

- висловлювати свої думки таким чином, щоб їх зрозуміли інші;

- уважно слухати, коли говорять інші;

- розв'язувати власні проблеми за допомогою слів;

- пропонувати свої ідеї групі.

Розвиток соціальних навичок.

Завдяки ранковим зустрічам учні переходять від зосередження уваги на власній особистості до взаємо¬дії з іншими людьми. Соціальні переваги цього періо¬ду сприяють розвитку емпатії, активному слуханню однолітків, діти навчаються розуміти позицію інших людей. Уміння сприйняти точку зору іншої людини сприяє розвитку толерантності, виховує повагу до думки інших. Такі соціальні навички допомагають людям жити у взаємній повазі, створюють умови для позитивного, відкритого спілкування між окремими членами суспільства.

Важливого значення набуває здатність людини го¬ворити і слухати, робити вибір, уникати конфліктів. Учням необхідно постійно розвивати свої мовленнєві здібності, використовуючи можливість спілкування зі своїми ровесниками.

Школярі, які є учасниками ранкових зустрічей, як правило, демонструють вищий рівень відчуття спіль¬ноти і краще ставляться до школи і навчання, біль¬ше довіряють учителям, поважають їх. Вони мають вищий рівень навчальної мотивації і глибше почуття власної гідності У них сформовані норми соціально-етичних стосунків і поведінки. Сощально-емоційне навчання інколи називають «відсутнім елементом», оскільки воно є частиною освіти, що поєднує акаде¬мічні знання з конкретними навичками, важливими для досягнення успіху в школах, родинах, спільнотах, на роботі і загалом у житті.

Удосконалення академічних навичок.

Сучасними науковцями було проведено ряд дослі¬джень, які спрямовані на розвиток соціальних нави¬чок, підвищення академічних досягнень.

Як зазначає К.Бейн, соціальні навички — це «по¬мічники академічних успіхів». Якщо соціальні навич¬ки не розвинені належним чином, учителям доводить¬ся марнувати дорогоцінний час на підтримання по¬рядку і надання вказівок. Такий важіль, як соціальні навички, дає змогу забезпечити якісне викладання і навчання.

Говорячи про позитивний вплив ранкових зустрічей на розвиток дитини, слід зазначити, що вони також фор¬мують навички говорити, слухати, збагачують словни¬ковий запас учнів, сприяють розвитку вміння досліджу¬вати, аналізувати й оцінювати матеріал, спонтанно, без підготовки відповідати на запитання, приймати виклик в інших, використовувати вивчену інформацію.

Створення в класі позитивного настрою.

Вправи, які використовуються під час проведення ранкових зустрічей, допомагають учням знайти спіль¬ну мову зі своїми однолітками, навчають співпрацю¬вати, поважати інших та їхні думки.

На думку вчених, позитивна атмосфера створю¬ється за рахунок:

• довіри;

• відчуття приналежності до спільноти;

• участі в прийнятті рішень;

• доброти та заохочення з боку ровесників;

• вільного від критики ставлення вчителя-вихователя;

• очікування конкретних результатів;

• справедливості та неупередженості.

Позитивна атмосфера створюється завдяки вико¬ристанню:

• інклюзії;

• обміну інформацією;

• піклування;

• заохочення;

• участі;

• чесності;

• самовираження.

Зупинимось на розгляді основних якостей, які формуються в учнів завдяки практиці проведення ранкових зустрічей.

• Інклюзія. Учитель та інші діти сприймають вне¬сок кожного з учасників однаковою доброзичливіс¬тю та повагою незалежно від здібностей, соціальної, релігійної приналежності чи статі.

• Активна участь. У зустрічі беруть участь усі діти. Вони вітаються один з одним, мають можливість об¬мінюватися інформацією, ставити запитання, комен¬тувати, включатись у групову роботу, а також робити свій внесок до повідомлення щоденних новин.

• Критичне мислення. Діти навчаються з повагою ставити запитання, піддавати сумніву й оцінювати ідеї, відмінні від їхніх власних або подібні до них.

• Толерантність і прийняття. Вислуховуються й обговорюються протилежні ідеї, оскільки серед одно¬класників існує взаємодовіра.

• Самостійне мислення. Учнів заохочують до об¬міну своїм досвідом, ідеями та думками.

• Відкритість. Висловлюється та обговорюється низка ідей. У щоденних новинах повідомляється до¬ступна для всіх інформація про те, що відбувається в класі/групі.

• Власна та соціальна відповідальність. Діти самі встановлюють правила власної поведінки і поведін¬ки групи. Під час ранкової зустрічі й упродовж усього дня вони уважно слухають і з повагою відповідають на запитання однолітків та вчителя. Таким чином ство¬рюється приємна доброзичлива атмосфера.

Ранкові зустрічі забезпечують настрій для сумлін¬ного навчання, створюють клімат довіри, що базуєть¬ся на демократичних принципах.

За К.Бейном, мотиваційний аспект ранкових зустрі¬чей реалізується завдяки зверненню до трьох основ¬них потреб шкільних та громадських зібрань:

• потреби мати відчуття особистої цінності;

• потреби відчувати себе частиною колективу;

• потреби в отриманні задоволення від життя.

Ранкова зустріч поєднує в собі соціальне, емоцій¬не та інтелектуальне навчання кожного члена колек¬тиву класу.

Ранкові зустрічі розвивають почуття належності до колективу та вміння приділяти увагу іншим, уваж¬но слухати та брати участь у колективних діях, які є основою академічних та соціальних взаємин у меж¬ах класу протягом дня, року.

Вимоги до проведення ранкової зустрічі

Ранкова зустріч з учнями розпочинається із запро¬шення. У центрі уваги ранкової зустрічі має бути її конкретний зміст. У кожного вчителя може бути уні¬кальне «запрошення» до ранкової зустрічі. Повідоми¬ти учням про початок зборів можна, загравши якусь певну мелодію, задзвонивши у дзвоник, увімкнувши чи вимкнувши світло, заспівавши пісню тощо. Упро¬довж навчального року можна використовувати один або кілька сигналів, які легко розпізнати.

Ще доцільно сказати про особливе привітання, яким учитель має розпочинати зустріч. Учителю ра¬зом з учнями слід скласти правила поведінки під час ранкових зустрічей. Правила мають бути спрямовані на толерантне, доброзичливе ставлення один до одного і виконуватись дітьми не з примусу, а за влас¬ним бажанням.

Технологія проведення

Вітання як компонент ран¬кової зустрічі.

Ранкова зустріч складається з чотирьох основних компонентів.

Перший компонент — вітання. Вітання допома¬гає учням відчути себе важливими членами групи. Діти збираються в коло разом зі своєю вчителькою. Усі звертаються один до одного на ім'я, що допома¬гає створити дружню, доброзичливу атмосферу. Існує багато привітань, які можна використовувати.

Наприклад, «таємні» вітання. Код вітання є та¬ємним, оскільки він невідомий іншим учасникам, доки вони не отримають власного досвіду^ Понеді¬лок — два моргання, вівторок — два моргання, при¬мружування ока тощо,

Абеткове вітання — діти вигукують свої імена в алфавітному порядку.

Можна застосовувати вітання з рекомендаціями: «Це моя однокласниця Іринка. їй десять років. Вона лю¬бить гратися м'ячем і відвідувати центр грамоти».

ПРАКТИЧНИЙ БЛОК

Гра «Я рада, Тетяно, що Ви тут».

Ведуча підходить до сусіда ліворуч, потискує йому руку, говорить: «Я рада, (ім'я), що Ви тут». Наступний учасник іде за ведучим і повторює дії. Так усі учасни¬ки обходять коло і повертаються на свої місця.

Гра «Приємні побажання».

Усі учасники зустрічі стають у коло, сильно труть свої руки, потім «віддають» тепло своїх долонь су¬сідам ліворуч і праворуч, посміхаються і говорять компліменти.

Гра з м'ячем «Доброго ранку, Сергію!»

Ведучий кидає м'яч будь-кому і говорить вітан¬ня, називаючи його ім'я. Учасник кидає м'яч іншо¬му і т. д.

ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК

Обмін інформацією як компонент ранкової зустрічі.

Практика обміну інформацією — це найважливі¬ший компонент ранкової зустрічі. Учні висловлюють свої власні ідеї, почуття, а також обмінюються важли¬вою для них інформацією та досвідом. Однокласники ставлять запитання або коментують. Особа, яка ви¬словлює свої думки, відповідає на запитання. Таким чином учні дізнаються про інших і надають можли¬вість іншим дізнатись про них.

Обмін інформацією формує в учнів навички віль¬но висловлюватися перед ровесниками та батьками. Для того щоб почуватися спокійно і компетентно, ви¬словлюючи свої ідеї в класі діти потребують практи¬ки. Певні моделі, пов'язані з обміном інформацією, дають учням можливість відчути до себе відповідну увагу. Вони впевненіше висловлюються, коли знають, що їх поважатимуть і слухатимуть, що вони зможуть чітко виразити свої думки.

Традиційно під час занять у класі підкреслюється необхідність виконання вимог. Творчі роботи дітей відтворюють зразки або приклади вчителів; на занят¬тях із письма увага акцентується на каліграфічному написанні, а не на змісті, і вчителі продовжують ви¬користовувати закриті запитання, що потребують пра¬вильної відповіді, не ставлять поглиблених відкритих запитань, що розкривають процес мислення учня, а також його результат.

На відміну від такої практики, під час ранкових зу¬стрічей учні мають можливість розвивати свої індиві¬дуальні «голоси» і бути почутими своїми ровесниками та вчителем. Діти пізнають один одного на особистісному рівні. Коли повідомлення адресуються цілій групі, а не лише близьким друзям чи неформальній групі за інтересами, руйнуються соціальні бар'єри. Від¬повідно, уважне слухання, що практикується під час зустрічі, веде до розуміння кожної дитини та її про¬блем, на відміну від традиційного виконання приписів учителя, сприяє розвитку соціальної свідомості.

Академічна успішність. Практика обміну інфор¬мацією підвищує академічні успіхи шляхом розвитку навичок дослідження та розуміння. Учні розвивають¬ся концептуально, коли вони слухають, формулюють запитання або коментарі з приводу того, що почули, демонструють зацікавленість, аналізують коментарі інших. Уміння критично мислити, необхідне для по¬дальшого розвитку навичок дослідження і реагуван¬ня, сприяє академічній успішності, заохочуючи учнів оцінювати інформацію, яку вони отримують, здобу¬вати знання.

Завдяки практиці обміну інформацією, учні озна¬йомлюються з певними ідеями та поняттями. Вони опа¬новують навички дослідження й оцінювання. Оскільки дітям пропонується дедалі складніший матеріал, у них є можливість удосконалювати ці навички.

Процес дослідження й оцінювання відбувається протягом усього дня, коли учні на практиці вико¬ристовують навички спілкування і слухають те, що їм розповідають інші. Практика слухання і відповідного реагування через запитання й відповіді виховує по¬вагу учнів до ідей і пропозицій інших людей. Таким чином відбувається обмін знаннями й інформацією, що іде на користь усій групі.

Планування обміну інформацією. Процес обміну ін¬формацією має свої певні особливості, їх слід вивчи¬ти, перш ніж впроваджувати цю практику в ранкові зустрічі Учителям слід

• врахувати соціальні та навчальні цілі відповід¬но до віку дітей;

• розробити план проведення обміну інформа¬цією;

• визначити кількість учнів, які братимуть участь в обміні інформацією кожного дня;

• окреслити вимоги до тих, хто ділитиметься свої¬ми думками під час обміну інформацією, а також до тих, хто слухатиме;

• надати вказівки учням формулювати все більш складні запитання і відповіді під час обміну інфор¬мацією.

Вибір теми. Під час обміну інформацією слід зо¬середжувати увагу не на окремих об'єктах, а на поді¬ях і на самій інформації. Наприклад, іграшки не мо¬жуть бути темою для обміну інформацією. Вибір теми залежить від віку і складу класу. Учитель має допо¬магати дітям вивчати різні теми, а не обмежувати їх, стримувати ідеї.

Розклад. На початку навчального року вчитель має розробити простий, зрозумілий розклад та ознайоми¬ти з ним дітей і батьків, щоб надати їм час для під¬готовки. Деякі вчителі призначають на кожний день тижня нового доповідача, щоб усі діти мали змогу що¬тижня брати участь в обміні інформацією. Інші вико¬ристовують «коробку обміну» для висловлення своїх думок і відповідей на запитання. Невеличкі предмети або фішки, які поклали до коробки, визначають кіль¬кість запитань і відгуків, які можна поставити учню, котрий висловлює свої думки. Коли одна дитина за¬кінчить відповідати на запитання та зауваження, ко¬робку передають іншому учню, який має поділитися своїми думками.

За необхідності обмін інформацією можна провес¬ти і не під час ранкової зустрічі. Для прийняття рі¬шення стосовно зміни класного розкладу вчителі по¬винні врахувати, скільки часу необхідно для ранкової зустрічі. Хоча рекомендується розпочинати обмін ін¬формацією одразу після вітання, для учнів може бути корисним, якщо цей процес відбуватиметься в інший час упродовж дня.

Кількість дітей. Учитель має визначити, скільки дітей щодня братимуть участь в обміні інформацією, а також скільки запитань і відгуків доцільно заслуха¬ти. Коли задіяна невелика кількість дітей, навички, необхідні для обміну інформацією (формулювання думок, ідей, запитань і відгуків, визначення пріорите¬тів, уважне й вдумливе слухання), формуються швид¬ше. Варто обмежити реакцію учнів на повідомлення 5—6-ма запитаннями та відгуками. З часом діти стають спроможними уважно і вдумливо слухати впродовж довшого часу, а також формулювати складніші запи¬тання і давати більш продумані коментарі.

Щоденно беручи участь б обміні інформацією, учні З—4-х класів можуть ставити змістовні запитання і надавати коментарі. Вони також можуть відповідати на численні запитання своїх однолітків. Учні 5—6-х класів, які вже комфортно почуваються під час обмі¬ну інформацією, цінують можливість поставити запи¬тання чи зробити відгук? У таких класах учителі ма¬ють заохочувати кожного до участі в спільній роботі. З часом учні набувають впевненості у своїх навичках, кількість таких дітей може зростати, віддзеркалюючи зростання й успіхи групи.

Методи обміну інформацією. Важливо обговорити вимоги до обміну інформацією з учнями. Дітям потріб¬но запропонувати приклад завдань і показати, як слід

ділитися своїми думками, як слухати. Учителі можуть допомогти учням визначити коло своїх обов'язків. На¬приклад: «Завдання для того, хто ділиться думками», мають відповідати таким вимогам:

- говорити голосно й чітко;

- стежити, щоб новини були стислі та сфокусо¬вані;

- добирати новини, що відповідають особливос¬тям групи;

- позитивно сприймати запитання та комента¬рі не тільки від кращих друзів, а й від інших одно¬класників;

- із повагою реагувати на всі запитання та ко¬ментарі.

Слід допомагати дітям організувати свої думки, спрямувати їх. Молодші діти часто хочуть розказати все і не виділяють якийсь конкретний аспект інфор¬мації або досвіду. Прості, чіткі відгуки від учителя міс¬тять пропозиції, наприклад: «Розкажи нам про якусь важливу подію своєї поїздки до бабусі», або дають ре¬комендації стосовно обміну інформацією, наприклад, «правило двох речень». Практика обміну інформа-цією потребує гнучкості та спонтанності. Учителі мають бути уважними і чутливими до новин, якими діляться діти, а також надавати відгуки відповідного рівня.

Методи слухання. Слухання передбачає активну участь і пов'язане з певними обов'язками. Викорис¬товуючи «мозковий штурм», учителі можуть допо¬могти учням розробити список «обов'язків слухача». «Обов'язки слухача» охоплюють такі правила:

- зосередьте увагу на особі, яка ділиться інфор¬мацією;

- уважно слухайте повідомлення;

- з повагою ставтеся до нових ідей;

- формулюйте запитання і коментарі, що демон¬струють справжню зацікавленість;

- демонструйте повагу до особи, яка ділиться ін¬формацією;

- уважно слухайте інші запитання і коментарі;

- намагайтеся зустрітися з особою, яка ділиться інформацією, упродовж дня для того, щоб продовжи¬ти обговорення теми, що вас зацікавила.

Реакція на обмін інформацією передбачає невербальне і вербальне спілкування. Коли вчитель демон¬струє моделі поваги, учні наслідуватимуть те, що ба¬чать. Відповідні жести висловлюють справжній інтерес до інформації, що надається, демонструють турботу до Розширення соціальних навичок. особистих почуттів, а також передають відчуття без¬пеки в межах спільноти.

Змістовні запитан¬ня свідчать про справжній інтерес до того, хто обмі¬нюється інформацією, а також до його новин. Слуха¬чі можуть використовувати запитання для того, щоб отримати фактичну та емоційну інформацію. Запи¬тання можна ставити таким чином, щоб допомогти розширити і поглибити розуміння того, що було по¬відомлено. Коли слухачі реагують на почуті новини через вдумливі запитання або коментарі, вони вияв¬ляють повагу до своїх однокласників і починають ці¬нувати їхній внесок.

 

 

ПРАКТИЧНИЙ БЛОК

Слухання цікавої інформації (про рослину, яка «кашляє»).

Ведучий розповідає і викладає пір'ячко; потім за¬питує про кількість пір'їн, це й означає кількість за¬питань щодо цієї інформації.

Розповідь про якусь яскраву подію зі свого шкільного життя.

Із рук у руки передається квітка, за бажанням став¬ляться запитання.

Гра «Уявіть себе квіткою».

Ставляться запитання: «Якою квіткою ти себе уяв¬ляєш? Чому?»

Гра «Знайди собі подібного».

Групи формуються за кольором волосся, очей, зростом тощо.

ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК

Групове заняття як компонент ранкової зустрічі. Мета групових занять полягає в об'єднанні групи. Кожний член групи приєднується до спільних роз¬ваг — співає, грає в ігри, бере участь у різних приєм¬них заняттях. Серед цих занять мають бути ігри, які не передбачають суперництва, а також завдання коо¬перативного характеру, де цінуються та враховуються індивідуальний рівень навичок та інтереси. Ці заняття потребують від учнів використання навичок критич¬ного мислення і сприяють самовираженню. Під час роботи з дорослішими учнями заняття можуть бути більш структуровані та містити завдання, пов'язані з навчальною програмою. Інтелектуальні ігри і за¬няття, спрямовані на розвиток етичних та моральних почуттів, особливо цікавлять дітей молодшого шкіль¬ного віку. їх можна використовувати в якості всту¬пу до класної роботи та для обговорень. Компонент групових занять у ранковій зустрічі сприяє розвитку демократичних цінностей у спільноті, доводячи важ¬ливість співпраці, залученню до спільної діяльності й участі в ній. Спільні ігри і заняття ґрунтуються на використанні сильних сторін кожного на користь усієї групи. Групові заняття заохочують розвиток виразного мовлення. Вони дають змогу забезпечити соціальний, академічний і фізичний розвиток, а також створюють можливості вчитися на помилках, виявляти наполег¬ливість у сприятливому середовищі.

Розвиток групового ентузіазму. Основна мета ігор і занять полягає в тому, щоб отримувати задоволення, водночас створюючи відчуття спільноти. Учителі часто вважають за необхідне використовувати заняття, які:

- заохочують дітей сміятися;

- сприяють співпраці та груповому розв'язанню проблем;

розширюють репертуар пісень і віршів;

підтримують навчальну діяльність;

- розвивають фізичну координацію, спритність

і витривалість.

Створення репертуару ігор і занять. Існує чимало можливостей отримувати задоволення від досліджень і навчання, які не потребують спеціального матеріалу. Плануючи групові заняття, учителі мають застосову¬вати різноманітні завдання, що передбачають:

• заохочення до дії та рухів;

• розвиток мовлення;

• отримання досвіду застосування математич¬них дій;

• проведення наукових експериментів;

• використання музики, пісень.

Завдання мають враховувати:

- поточні теми навчальної програми або теми, що

викликають інтерес;

- досвід проведення групових занять;

- колективний досвід участі групи в конкретних заняттях.

«Музичні стільці». Доки грає музика, діти ходять на¬вколо стільців, розставлених колом. Коли музика при¬пиняється, кожна дитина має сісти на стілець. Якщо стільців недостатньо, діти вирішують, яким чином знайти кожному місце. Після кожного такого етапу один стілець забирають, аж поки не залишиться лише кілька стільців, на які має сісти вся група.

«Доторкнись до синього». Учні об'єднуються в гру¬пи, по десять осіб у кожній. Вони можуть розпоча¬ти гру в колі, але потім їм потрібно мати можливість вільно пересуватися. Ведучий розпочинає гру слова¬ми: «Доторкнись до синього!». (Можна використову¬вати набір кольорових карток.) Діти мають торкнутися синього кольору на своєму одязі або на одязі інших. Можна торкатися пальцем, коліном, ліктем, головою тощо. Потім ведучий називає інший колір, наприклад: «Доторкнись до червоного!». Учні, продовжуючи три¬матися за предмет синього кольору, мають водночас зуміти торкнутися червоного кольору. Протягом гри варто спонукати дітей допомагати один одному тор¬катися відповідних кольорів. У цій грі немає тих, хто програв чи вибув із гри! Ця гра — зусилля всієї групи. Якщо хтось не зможе втримати рівновагу або падає, гра починається спочатку.

«Характеристика людей». Обирають кілька дітей, які стають поруч один з одним. Вони повинні мати щонайменше одну спільну ознаку (наприклад, темне волосся). Решта дітей, які стоять у колі, мають визна¬чити ию характеристику. Той, хто здогадується, про¬понує іншій дитині з кола, хто має таку саму харак¬теристику, приєднатися до групи.

«Оцінюва.льна банка». У банку кладуть певну кіль¬кість будь-яких предметів. Дітям пропонують оцінити, скільки предметів у банці. Можна змінити цю вправу, записуючи відповіді на великому аркуші паперу. Слід записати оцінку кожної дитини. Ці записи варто збе¬регти і повісити в кімнаті або з'єднати разом і зробити «Книгу приблизних оцінок нашого класу».

Групове заняття може проходити у формі «ціле¬спрямованого обліку», коли учні висловлюють свої думки з приводу поточних подій, питань, що стосу¬ються школи або певної теми. Кваліфіковане керів¬ництво і допомога з боку вчителя підтримують ці¬леспрямованість і продуктивність дискусій, а також сприяють розвитку мислення.

ПРАКТИЧНИЙ БЛОК

Складання казки в колі гуртом.

Із торбинки учасники вибирають один предмет. Потім кожний по черзі складає і говорить одне речен¬ня про свій предмет, але так, щоб воно було пов'язане за змістом із попередніми повідомленнями.

Гра «Показуха».

Кожна група отримує конверт із текстом пісні. Необхідно обіграти її зміст без слів, а інші учасники повинні відгадати її назву.

ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК

Щоденні новини як компонент ранкової зустрічі.

Щоденні новини — завершальний елемент ран¬кової зустрічі. Це оголошення письмової об'яви, яка щодня вивішується на відповідному стенді чи дошці. Оголошення налаштовує дітей на те, що вони мають учити цього дня, а також дає можливість обміркува¬ти події та навчання попередніх днів. Щоденні нови¬ни допомагають дітям тренувати навчальні навички, що сприяють розвиткові математичних та мовленнєвих здібностей. Щоденні новини можуть містити різ¬номанітні завдання (заповнення календаря, перегляд розкладу виконання робіт, створення графіка погоди), що активізують початок індивідуальної роботи або діяльність у центрах. Основна мета щоденних новин полягає в наданні інформації.

Щоденні новини містять: коротке повідомлення, складене вчителем (або під його керівництвом), яке вивішується таким чином, аби всі могли його прочи¬тати; короткі усні оголошення; різноманітні завдан¬ня, залежно від віку дітей (наприклад, календар по¬годи, розклад виконання робіт тощо). Письмове по¬відомлення може вітати та запрошувати всіх до класу, надавати інформацію про час і зміст роботи на інди¬відуальних заняттях або в центрах активності.

Щоденні новини сприяють розвитку демократич¬ної практики через надання відкритої інформації, важ¬ливої для всіх, у письмовій або усній формі.

Подібно до газети, щоденні класні новини сти¬мулюють зацікавленість і надають кожному доступ до інформації, одночасно кладучи відповідальність на кожну особу за її набуття. Щоденні новини мо¬жуть стати письмовим документом, що фіксує «істо¬рію» спільноти.

Письмове повідомлення на дошці, зазвичай, міс¬тить конкретні і сталі компоненти, наприклад:

• особливе вітання;

• календарну інформацію;

• повідомлення або інформацію про поточну тему навчальної програми або тему обговорення;

• пояснення щодо плану роботи на день;

• інформацію про конкретні види роботи або обов'язки;

• особливе прохання або завдання, що потребує виконання;

• спеціальні оголошення.

Можливості розвитку академічних навичок. Що¬денні новини допомагають дітям у розвитку і прак¬тичному опануванні мовленнєвих і математичних навичок, використовуючи для цього передбачува¬ний, визначений формат із різноманітними мов¬ними моделями, лексикою і змістом. Вони дають учням змогу допомагати один одному розв'язува¬ти «коди читання» або розшифровувати приховані повідомлення, що містяться в щоденних новинах, тренувати, заохочувати та реагувати, коли визнача¬ються завдання.

Хоча, насамперед, щоденні новини виконують на¬вчальну функцію, вони ще й сприяють розвитку дити¬ни в цілому. Коли діти стоять перед класом, читають, складають повідомлення або розв'язують проблему, висвітлену в новинах, то відчувають впевненість у собі. Рівень впевненості учня в собі впливає на ефектив¬ність його роботи впродовж усього дня. Впевненість, яку отримують учні, роблячи свій внесок у щоденні новини, допомагає їм використовувати низку навичок під час індивідуальної або спільної з однокласниками роботи над розв'язанням навчальних завдань.

Якщо обговорення щоденних новин виявлятиме навички й академічні досягнення учнів класу, діти будуть прагнути удосконалюватися в читанні, письмі та виконанні математичних завдань. Повідомлення повинні бути певним викликом, але не надто склад¬ними. Якщо інформація буде складною для учнів, за¬кріплення навичок не відбуватиметься.

Під час підготовки новин учителі обирають зви¬чайний формат, водночас інформація та завдання для учнів можуть змінюватися протягом року з ура¬хуванням цілей навчальної програми та нових інте¬ресів дітей.

Під час ранкової зустрічі повідомлення читає вчи¬тель, група або окремі учні. Щоденні новини спри¬яють динамічному розвитку писемних і читацьких навичок:

• допомагають учителю показати, що читання

є цілеспрямованим процесом;

• дають можливість учителю моделювати ефектив¬ні методи написання журналу;

• дають нагоду учням удосконалювати на практиці навички, пов'язані з читанням, письмом, складанням творів, редагуванням.

Стиль написання і зміст повідомлення залежать від віку і навичок учнів. Учителі підтримують читачів-початківців, повторюючи деякі фрази в щоденних новинах, наприклад: «Сьогодні ми будемо...». Будова речення має бути простою й містити слова з активного словника дітей. Для учнів старшого віку зміст і фор¬мат письмового послання змінюються, щоб розкри¬ти проблеми відповідної складності. Речення стають більш складними, можна розширити активну лексику, наприклад, написати курсивом повідомлення іншою мовою, яку вивчають учні класу.

Щоденні новини мають бути прості, чіткі та стислі, інформація — легкою для читання, розбірливо написа¬ною, ілюструвати правильне написання літер і цифр. Щоб максимально використати всі можливості, що¬денні новини повинні:

• бути візуально і фізично доступними для всіх;

• сприяти розвитку навичок читання і надавати змогу постійно виконувати адаптації;

• бути чіткими, простими, стислими;

• враховувати мовні знання, що відповідають ві¬кові;

• враховувати вміння читати і писати, що відпо¬відають вікові;

• бути в сталому форматі.

ПРАКТИЧНИЙ БЛОК

Перерозподіл груп за листівкою.

Роздаються розрізані листівки, необхідно скласти ілюстрацію з окремих клаптиків.

Складання щоденних новин.

Перша група — початок навчального року.

Друга група — перед Новим роком.

Третя група — перед святом 8 Березня.

Четверта група — кінець навчального року.

Перерозподіл груп за першою літерою свого імені.

Придумати прикметники на літеру, з якої почина¬ється ім'я учасника.

Створення правил щодо проведення ранкових зустрі¬чей у класі.

ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК

Залучення батьків та інших членів родин до ранко¬вої зустрічі.

У відповідальній, дбайливій шкільній спільноті батьки грають важливу роль в освіті своїх дітей. їх визначають першими вчителями дитини і вважають партнерами в її академічному, соціальному й емо¬ційному розвитку. Учителі мають створювати в класі змістовні ролі для членів родин. Необхідно ефектив¬но довести до відома родин цілі і вимоги шкільної програми. Можливість такого зв'язку забезпечують зустрічі випускників, Дні відкритих дверей, неформальні зустрічі, батьківські збори та опитування за допомогою бюлетенів.

Оскільки ранкова зустріч посідає важливе місце в повсякденному житті дітей, із нею треба ознайомити батьків. Окремі вчителі віддають перевагу проведен¬ню ранкової зустрічі спеціально для родин, надаючи дорослим практичний досвід участі в занятті, у яко¬му їхні діти беруть участь щодня. Коли родини беруть участь у зустрічі, вони отримують інформацію, що від¬бувається впродовж шкільного дня. Батьки починають розуміти важливість виховання соціальних навичок. Вони бачать, як учителі ефективно вплітають акаде¬мічні та соціальні навички в повсякденні зустрічі. Най¬важливіше, що дорослі можуть відстоювати цінність розвитку соціальних навичок у шкільному середови¬щі, працювати разом з учителем, ліквідувати розрив між домівкою, школою та спільнотою.

Запрошуючи батьків і членів родин до участі в ран¬ковій зустрічі, учителі сповіщають, що:

• члени родин є важливими членами спільноти і мають добре познайомитися один з одним;

• інформацію про заняття та навчальну програму в класі необхідно доводити до відома родин інтерактивно, змістовно й весело;

• спільна участь у ранковій зустрічі надає членам родин можливість запрошувати дітей до бесід стосов¬но їхнього перебування в школі.

Створення доброзичливої атмосфери сприяє за¬лученню членів родини до спільної роботи. Коли ро¬дини знають одна одну та персонал і комфортно по¬чуваються, вони з більшою вірогідністю братимуть участь у житті класу і школи. Учителі повідомляють, що діти частіше збираються разом за межами школи, батьки висловлюють готовність до добровільної учас¬ті в житті класу і школи, а родини стають активними учасниками життя школи.

Рекомендації щодо проведення ранкової зустрічі за участі родин.

Плануючи проведення ранкової зустрічі для членів родин, слід враховувати, що вони можуть почуватися невпевнено. Учителі можуть зменшити до мінімуму ніяковість та збільшити до максимуму участь родин, виконуючи такі рекомендації:

• Вітайте батьків біля дверей. Підготуйте для них бейджики з іменами. Повісьте вітальне послання, яке вони могли б прочитати, входячи до класу.

• Зберіть батьків у коло та ознайомте їх з особли¬востями ранкової зустрічі. Повідомте, що вони бра¬тимуть участь у ранковій зустрічі так само, як це що¬дня роблять їхні діти.

• Виберіть привітання, яке дасть змогу батькам

щось дізнатися один про одного.

Продемонструйте їм обмін інформацією. Дайте змогу впродовж короткого часу поділитися інформа¬цією про їхніх дітей, наприклад, що діти роблять після школи, що їм подобається в школі, ким вони хочуть стати, коли виростуть.

• Виберіть групове заняття, пов'язане з невеликим ризиком, наприклад, «Оцінювальну банку».

• Ознайомте родини зі щоденними новинами за допомогою традиційного формату. Поставте родини в центр уваги послання.

• Поспілкуйтесь про зустріч, перш ніж переходи¬ти до обговорення інших тем: «Як зустріч допомага¬ла вам відчувати себе частиною групи?», «Чи вважає¬те ви, що вона могла б допомогти дітям розпочинати свій день з упевненістю й ентузіазмом?».

 

Практичний блок
Практичний блок.doc
Microsoft Word Document 66.5 KB

Write a comment

Comments: 0

Новини

Завершив свою роботу 21 червня 2019  року пришкільний табір "Берегиня"

Пройшов шкільний етап фестивалю "Таврійський барвограй"

День рідної мови

Вакантні місця для майбутніх першокласників

У Золотобалківській ЗОШ наявні вакантні місця для  здобувачів освіти у 1 класі у кількості 18 місць.

Запрошуємо всіх бажаючих навчатись у 1 класі Золотобалківської ЗОШ І-ІІІст.

Інспектор з ювенальної превенції

 

сектору превенції Нововоронцовського відділення поліції Бериславського відділу поліції ГУНП в Херсонській області

 

лейтенант поліції

Рокитянський Андрій Миколайович

 

Тел: 0682703551

 


http://www.la-strada.org.ua/

Національна дитяча"гаряча лінія"

Наша школа нагороджена дипломом  серед сільських шкіл у Конкурсі на кращий веб-сайт закладу освіти

Сайт учителя світової літератури

Раєнко В.І.

raenkovita.jimdo.com

Сайт учителя математики

 Кордіс А.О.

matemal.jimdo.com

Адреса:

вул. Шкільна, 13

с. Золота Балка

Нововоронцовський район

Херсонська область.

74214